Авторизация
Логин
Пароль
 
Регистрация на сайте!
Забыли пароль?
Встречи File engine/modules/blockpro/block.pro.3.php is in the folder, which is available to write (CHMOD 777). For security purposes the connection files from these folders is impossible. Change the permissions on the folder that it had no rights to the write. Все встречи>>

Листи/Письма

7-09-2013, 01:50 Новость от NADbkA | Просмотров:1 582
Раздел: Поэзия / О семье


"Прочла недавно в утренней газете,-
Как дети ждут родителей в детдомах.
И ты там красовалась на портрете.
Черты лица мне были так знакомы...

Писала ты о том, как хочешь маму,
Которая печаль ладошкой снимет.
И купит с медвежатами пижаму.
И в строчке "автор" указала имя.

Теперь пишу тебе и жду ответа.
Мне стыдно твоего просить прощенья.
Куплю тебе пижаму среди лета.
Ведь у тебя в июле день рожденья..."


"Знов небо плаче…плаче прямо в душу.
І знов пишу листи у невідомість.
Собі казала, що забути все я мушу,
Та знову сльози і листи оці натомість.

Життя моє застелене туманом,
Хурделицею замкнено всі двері.
За що? Мене покинула ти, мамо?
За що?" – палке питання на папері.


"Жизнь быстротечна, дочка. Времени так мало..
Хотя и это вовсе не причина.
Всю жизь свою я молодость искала...
В работе, одиночистве, в мужчинах..."


"Пробач мене...пробач, що так не вчасно
На світ цей білий захотіла я зявитись
Мабуть боялась ти щоб молодість не згасла
І у карьєробудуванні не спізнитись."

"Я жить тогда ведь только начинала.
Карьерный рост казался крайне важным.
Но вот без тихой гавани, причала,
Мир стал совсем бесцветным и бумажным."


"Знов вітер свище, свище біль у скроні,
Листи тобі пишу з семи я років,
Потрібні мені так твої долоні!
Чому ж ти не робила жодних кроків?

Я кожен рік так вірила! крізь сльози
Складала всі листи, в'язала стрічку
І відправляла ті листи Діду Морозу.
Ялинку прикрашала новорічну...

Я вірила! Так вірила у зустріч,
Молилася невмілими словами,
Жила з важкою смутою пліч-о-пліч,
Та вірила, що прийде моя мама."


"Не знала где искать тебя, родная!
Раскаялась сто раз, платила шкурой,
За то что бросила тебя тогда играя
Простую роль. Была полнейшей дурой.

Мне оправданья нет. И нет прощенья.
Мне стыдно перед каждой строчкой писем.
Слова ложатся прямо в сердце тенью
И мне мой почерк крайне ненавистен.

И полон стол заклеенных конвертов.
На всех указан только отправитель.
Вопросов стало больше чем ответов.
Их время не дало. Оно учитель."


"Я мріяла… я мріяла про тебе.
Як мріють птАшки жити на свободі.
Просила допомоги я у неба,
І знов листи складала на комоді.

Знайти б тебе…та міцно обійняти,
Забути біль, і спогади всі стерти.
Ніхто ніколи не замінить рідну мати,
Без тебе жити, мамо,- це нестерпно!"


"Опять мне не уснуть от боли в сердце,
И вновь терзают душу мне кошмары,
Зачем тогда закрыла счастья дверцу?
Ну почему не захотела быть я мамой?

Мне время не вернуть... Вернуть бы дочку,
Прощенья попросить, во всем признаться,
Мне с ней бы провести один денечек,
А если разрешит, совсем остаться…"


"Люблю тебе…хоч і не бачила ніколи.
Та ми по різні полюси тепер історій.
Одна помИлка зруйновала все раптово.
Та якщо прийдеш, не відмовлю я в любові."


Надежда Шабленко и Яна Солдатова









Возможно вам также понравятся следующие произведения:

  • Знов весна і знов надії…
  • Пробач
  • Я писала тебе стихи
  • Яндекс.Метрика